НЕБЕЗПЕКА ХВОРОБИ ЛАЙМА
Літо, зазвичай, несе з собою багато приємностей: сонце, засмагу, овочі і
фрукти та відпустки, які багато хто мріє провести на природі. Або іноді просто
хочеться поблукати по лісі, нарвати квітів чи назбирати грибів.
Проте не варто втрачати пильність, оскільки небезпека чатує там, де її не
чекаєш. Кліщі, незважаючи на свої маленькі розміри, здатні створювати
величезні проблеми. Одна з них – так звана хвороба Лайма або кліщовий
бореліоз – це реальна загроза для здоров’я, а інколи і життя.
Хвороба Лайма - інфекційне трансмісивне захворювання,
переносниками якого є іксодові кліщі.
Більшість випадків хвороби Лайма фіксують із травня до листопада. Це
період найвищої активності іксодових кліщів. Переважна частина хворих
може пригадати епізод укусу кліща, що значно полегшує діагностику
захворювання.
Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому).
Сприйнятливість людей до захворювання висока.
За 7 місяців 2023 р. в населених пунктах 10 територіальних громад (з
колишніх Богородчанського та Тисменицького районів) на хворобу Лайма
захворіло 9 осіб, з них 5 – зареєстровано у липні.
З початку серпня за медичною допомогою з підозрою на цю недугу
звернулось ще 4 осіб. Серед усіх захворілих - 2 дітей, в 95 % випадках це
жителі сільської місцевості. Майже усі покуси кліщами відбулись в лісі чи у
місцях відпочинку в межах області (один – за кордоном).
Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед
людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах,
лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.
Біль від укусу кліща майже не відчувається людиною, що є причиною пізнього
виявлення зараження. Тому так важливо в теплу пору року ретельно перевіряти
шкірні покриви на наявність укусів комах.
На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями.
Згодом зона гіперемії розширюється, а центр — блідне. У деяких випадках
еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним
тлом.
Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини
людей недуга завершується на цьому етапі. В інших — переходить у наступну
стадію.
Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки
після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні
прояви з переважним ураженням кістково-м’язової (артрити) чи нервової
системи (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).
Перенесене захворювання не створює імунітету, можливі повторні
випадки зараження. Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.
Для запобігання укусу кліща необхідно :
1. Постійно проводити само- та взаємоогляди, особливо ретельно
обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
2. Використовувати засоби для відлякування кліщів – сучасні
репеленти.
3. Місце для нічного сну або відпочинку на природі необхідно
звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
4. Вдома відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати
та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому.
Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
5. На присадибних ділянках необхідно вчасно скошувати траву,
обрізати кущі, тощо.
У разі підтвердження хвороби Лайма, лікар призначає симптоматичне
лікування та антибіотики, застосовується комплексний підхід з врахованням
стану хворого.
Тільки раннє виявлення даної хвороби – запорука успішного лікування
та попередження можливих ускладнень.
Лікар-епідеміолог Світлана ГАВРИЛКО
