НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ВАКЦИНАЦІЇ - ШЛЯХ ДО СПАЛАХУ
Декілька років тому по всій території України спостерігалися численні
спалахи кору. Це стало можливе через низький рівень вакцинації населення від
цієї інфекції. Наслідки відомі: за період спалаху (2017- 2019 р.р) на кір захворіли
більше 110 тисяч людей, 39 осіб - померли.
Наслідки можливого спалаху дифтерії можуть бути набагато
серйознішими. За статистикою, серед тисячі хворих на кір помирає одна людина,
а від дифтерії - від 50 до 100 смертей на тисячу інфікованих.
В Україні за період з 2011 по 2022 рік зафіксували 66 випадків
захворювання на дифтерію. Востаннє епідемія дифтерії в Україні була в 90-х
роках ХХ сторіччя. Тоді через низьке охоплення дітей вакцинацією та відсутністю
ревакцинації у дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли.
Зараз рівень охоплення плановими щепленнями проти дифтерії, правцю та
кашлюку дітей до 1 року становить менше 70%. Лише незначний відсоток
дорослих мають ревакцинацію проти дифтерії та правця, яку повинні проходити
кожні 10 років.
Отже, нагадуємо: дифтерія - це гостре інфекційне захворювання
дихальних шляхів. Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним
шляхом або через предмети побуту, якими користувався хворий.
Інкубаційний період захворювання (від моменту проникнення збудника до
початку симптомів) – від 3 до 10 днів.
Симптоми хвороби:
біль у горлі; підвищена температура;
наліт на мигдаликах сірого кольору;
осиплість голосу;
ускладнене дихання та ковтання;
набряк слизової оболонки носоглотки;
збільшення лімфатичних вузлів.
Дифтерія найчастіше проявляється утворенням щільної плівки та набряку
слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи і часто призводить до смерті.
Токсичне ураження серцево-судинної та нервової систем і вторинні інфекції
можуть мати летальні наслідки.
Форми захворювання: дифтерія носа, дифтерія глотки, гортані і трахеї,
дифтерія шкіри.
Важливо своєчасно діагностувати хворобу. Адже за своїми клінічними
проявами вона схожа на ангіну та інфекційний мононуклеоз. Якщо ви помітили в
себе або рідних такі ознаки, не легковажте і не списуйте все на звичайну застуду,
а негайно зверніться до лікаря.
Пацієнтів із симптомами дифтерії слід лікувати в інфекційному стаціонарі.
Всі тісні контакти повинні перебувати під щоденним спостереженням медиків
протягом семи днів з дати останнього контакту з хворим на дифтерію.
ЯК І КОЛИ ВАКЦИНУВАТИСЯ ВІД ДИФТЕРІЇ?
Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і запобігти розвитку небезпечних
ускладнень – вакцинація.
Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18
місяців проводиться ревакцинація, згодом ревакцинацію проводять у 6 років
вакциною АДП, наступну у 16 років — АДП-М.
Дорослі ж повинні отримувати щеплення кожні 10 років. Тобто якщо
востаннє ви робили щеплення у 16, то першу ревакцинацію слід зробити в 26
років, другу - у 36 і так далі.
Якщо доросла людина або дитина старша 7 років раніше не вакцинувалися
від дифтерії і правця, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М –
спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.
Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії.
Імунітет запобігає важкому перебігу хвороби та поширенню захворювання. Для
колективного імунітету необхідно, щоб 95% населення отримали щеплення від
хвороби.
На сьогодні всі заклади охорони здоров’я забезпечені вакциною проти
дифтерії в достатній кількості. Це комплексна вакцина проти дифтерії, правцю і
кашлюка, або проти дифтерії і правцю.
Приходьте до пунктів щеплень в закладах охорони здоров’я!
Завідувач відділення епіднагляду та
профілактики інфекційних хвороб
Богородчанського відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО
