Закликаємо використовувати антибіотики обдумано
Військові дії збільшили ризики зростання рівня розповсюдженості
інфекційних хвороб, в тому числі спричинених збудниками, стійкими до
антибіотиків (з антимікробною резистентністю — АМР ).
Для військових це вкрай небезпечно, адже їм просто не зможуть надати
медичної допомоги! Військові-пацієнти з супербактеріями також не зможуть
лікуватися за кордоном, а перебуватимуть в ізоляційних боксах і втрачатимуть
час одужання!
Цього можна уникнути — перестати вживати антибіотики без потреби. І
на це ми можемо вплинути.
Серед основних факторів, які сприяють підвищенню розповсюдженню
мікроорганізмів з АМР в період військових дій:
Обмеженість доступу до медичної допомоги створює передумови
до самолікування антибіотиками.
Самолікування може бути невиправданим — наприклад, при
вірусних інфекційних хворобах. Нецільовим — використання антибіотиків
широкого спектра дії або групи резерву для лікування неускладнених
бактеріальних інфекційних хвороб та без дотримання тривалості приймання.
Відсутність умов для дотримання правил загальної гігієни, гігієни
рук, респіраторної гігієни та етикету кашлю.
Зменшення доступу медичних працівників до проведення
діагностичних досліджень, зокрема з метою визначення збудника інфекційної
хвороби та чутливості до антибактеріальних лікарських засобів.
До закінчення бойових дій неможливо повністю усунути вищезазначені
фактори, однак вже сьогодні ми здатні щонайменше призупинити
розповсюдження мікроорганізмів з резистентністю.
Антибіотики — критично важливі лікарські засоби, якими повинно
бути забезпечено населення у фронтових і прифронтових зонах, а також наші
герої - військовослужбовці.
Однак, далеко не всі антибіотики потрібні в зоні бойових дій. Згідно з
класифікацією, антибіотики поділяються на антибіотики «доступу»,
«спостереження» та «резерву».
Антибіотики «доступу» лікують найбільш поширені 35 бактеріальних
хвороб людини, серед яких запалення верхніх і нижніх дихальних шляхів:
отити, бронхіти, пневмонії, кишкові інфекції, інфекції шкіри та підшкірної
клітковини, сечостатеві інфекції та інші.
Слід зазначити, що до групи антибіотиків «доступу» входять
антибіотики, які слід використовувати для профілактики інфекційних
ускладнень при вогнепальних, мінно-вибухових та інших ураженнях воєнного
часу: цефазолін, амоксицилін+ клавуланова кислота, кліндаміцин,
метронідозол) .
Антибактеріальні препарати групи «спостереження», окрім того, що
несуть ризики розвитку резистентності при нераціональному використанні, є
препаратами вибору для лікування пацієнтів у стаціонарі. Споживання
антибіотиків цієї групи на догоспітальному етапі скоріше не допомагає
пацієнту, а спричиняє ризики у випадку необхідності продовження лікування
у стаціонарних умовах — змушує лікарів призначати антибіотики
групи «резерву».
Антибактеріальні препарати групи «резерву» або антибіотики
«останньої надії» — це останній шанс пацієнта, що має тяжку бактеріальну
інфекцію на виліковування, а іноді й життя. Використання їх поза межами
закладу охорони здоров’я — це, без перебільшення, загроза національній
безпеці!
Таке недбале застосування даної групи антибіотиків може призвести до
появи так званих «супербактерій», що не чутливі до будь-яких лікарських
засобів, а, отже, здатних спричинити надзвичайні події в сфері громадського
здоров’я, призвести до величезної кількості смертей серед населення і
військовослужбовців.
Центр громадського здоровʼя України висловлює свою подяку усім
волонтерським організаціям і звертається з проханням доставляти
населенню та військовим виключно антибіотики із групи «доступу».
Звертаємось до організацій, які проводять навчання з тактичної
медицини, з проханням рекомендувати слухачам використовувати з
метою профілактики бактеріальних ускладнень антибіотики групи
«доступу»:
Цефазолін, амоксицилін + клавуланова кислота, кліндаміцин ( при
алергії на пеніциліни), метронідазол ( при ураженні черевної порожнини).
За матеріалами Центру громадського здоров'я
