Ієрсиніоз! Будьте обережні!
Ієрсиніоз - захворювання інфекційного типу, що вражає, передусім
травний канал. Інтерес до проблеми кишкового ієрсиніозу зростає з кожним
роком. Він обумовлений не тільки широким розповсюдженням цього
захворювання, але і великим екологічним значенням їх збудників. Підйом
захворюваності відмічається в холодну пору року (навесні, восени) з піком у
листопаді місяці.
Єрсиніо́з кишко́вий — гостре інфекційне захворювання, яке
характеризується фекально-оральним механізмом передачі, симптомами
інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, суглобів,
інших органів та систем. До хвороб, які спричинюють інші види єрсиній,
відносять чуму і псевдотуберкульоз.
Встановлено, що збудники кишкового ієрсиніозу не тільки
зберігаються при температурі 4-6 градусів, актуальною для холодильника,
але й не втрачають можливості до розмноження. Ці дані пояснили причину
виникнення спалахів захворювання після вживання в їжу продуктів, які
довгий час зберігалися в холодильниках або овочесховищах. Враховуючи цю
особливість, ієрсиніоз часто визначають ще й як «хвороба холодильників».
Кишковий єрсиніоз передається фекально-оральним механізмом,
шляхи передачі: харчовий, водний і побутовий. Зазвичай людина інфікується
при вживанні продуктів тваринництва, які контаміновані Y. еnterocolitica:
молоко та продукти з нього, м'ясо як тваринне, так й пташине, яйця, овочі та
фрукти. Водний шлях зараження при кишковому єрсиніозі зустрічається
рідше, спостерігається при вживанні забрудненої води колодязів, відкритих
водоймищ, природних джерел, в окремих випадках — водопровідної води.
Найбільш всіяні ієрсиніями є овочі, особливо ті, що закладаються на
зберігання. Попадання збудника в харчові продукти можливо в місцях,
доступних для гризунів – овочесховищах, підвалах, на полях, в зоні
природних вогнищ, де земля може бути інфікована гризунами. При цьому
створюються сприятливі умови для розмноження збудника (низька
температура, вологість, наявність поживного субстрату). В кінці зими і
навесні частота виявлення іерсиній в овочах досягає 10-20%.
Резервуаром і джерелом ієрсиніозів є переважно тварини: різні
гризуни, домашня худоба, собаки. Люди можуть поширювати інфекцію, але
зараження від людини відбувається досить рідко. У містах інфекцію в
основному розносять гризуни, саме їх скупчення формують епідемічні
вогнища інфекції в періоди спалахів.
Клінічна діагностика ієрсиніозів надзвичайно важка через
різноманіття проявів, які маскують це захворювання під інші інфекційні та
неінфекційні нозологічні форми. Тому нерідко вони маскуються під різними
діагнозами: ентероколіт, харчова токсикоінфекція, скарлатина, краснуха,
гепатит, апендицит, ревматизм, гостре респіраторне захворювання.
Ієрсиніози становлять значну частку так званих кишкових інфекцій
нез'ясованої етіології, і лише лабораторне дослідження дозволяє поставити
достовірний діагноз, без якого неможливі цілеспрямовані протиепідемічні
заходи.
Заходи профілактики ієрсиніозу практично такі ж, як і при будь-яких
кишкових інфекціях, але особливу увагу варто звернути на дотримання
правил особистої гігієни, на умови зберігання та реалізації продуктів:
- ретельне миття рук, фруктів, овочів;
- для тривалого зберігання овочів і фруктів необхідно підготувати
приміщення (склади, овочесховища, в приватних господарствах – підвали,
льохи), звільнити сховище від залишків зимових овочів і сміття, обробити
дезінфікуючими засобами, просушити стелажі і тару;
- не слід купувати фрукти і овочі з ознаками псування, перед
вживанням необхідно ретельно мити проточною водою і обливати
кип'яченою водою;
- готові до вживання продукти і страви зберігати окремо від сирих
продуктів;
- молоко, куплене у приватних осіб, необхідно вживати після
кип’ятіння;
- проводити боротьбу з переносниками інфекції - гризунами
(дератизацію) в населених пунктах і сільськогосподарських угіддях.
Завдяки виконанню таких заходів можна значно знизити ризик
зараження, а також обмежити поширення інфекції!!!
Лікар-епідеміолог
Богородчанського відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Світлана ГАВРИЛКО
